Здоров'я
0

Як лікувати гепатит С

Як лікувати гепатит С?

Він діє підступно. Б’є безболісно, ​​не залишаючи видимих ​​слідів, але точно в ціль, якої обрав печінку. Людина може до двадцяти років не відчувати його ударів, а згодом їй ставлять страшний діагноз — цироз печінки або рак. «Нежной» або «м’яким» вбивцею називають гепатит С. За прогнозами деяких медиків, вже в найближчі роки в Україні може виникнути нова епідемія: різко зросте кількість хворих на гепатит С, але вголос про неї воліють не говорити. Чому? 

Моя подруга померла у розквіті років від гепатиту С. Вона згасла буквально за рік, хоча до цього ніхто не міг назвати її важко хворий. Раніше перенесла дві операції, але після них довгий час відчував себе цілком нормально. А тут такий страшний, несподіваний діагноз. Де вона підхопила цей вірус? Заразитися гепатитом С можна тільки через кров. Хоча виділяють ще й статевий шлях зараження, але медики стверджують, що це малоймовірно. Проаналізувавши своє життя за останні 10 років, подруга прийшла до висновку: їй занесли вірус під час першого оперативного втручання. Хоча довести цього не могла: від моменту операції минуло вже досить багато часу, та й медики кажуть, що практично неможливо встановити точний шлях зараження. Теоретично підхопити цей небезпечний вірус можна де завгодно: під час оперативних маніпуляцій, відвідування стоматолога, гінеколога, переливання крові, в кабінеті пірсингу, перукарні (манікюр, педикюр) і т.д. І в останніх набагато швидше, ніж в медичних установах, так інструменти там не наражати належній обробці.

Хворих збільшується, держава — мовчить

Підступність цього захворювання в тому, що в гострому періоді воно проходить безсимптомно, навіть жовтяниця не з’являється. Людина не відчуває, що в організм потрапив смертельний вірус. Гостра форма тихенько переходить в хронічну. Вірус може не давати про себе знати протягом тривалого часу, навіть до 20-ти років, але при цьому робити свою чорну справу — вражати все нові і нові клітини, зрештою призводить до цирозу печінки або гепатоцелюлярної карциноми — різновиду раку.

Гепатит С — зараз велика проблема для України, — розповів «Медправде» завідувач відділенням № 5, що займається проблемою вірусних гепатитів Львівської комунальної міської клінічної інфекційної лікарні, Ігор Мартинюк. — Справа в тому, що сам вірус виявили в кінці 80-х — початку 90-х років, а діагностувати цю хворобу почали лише 10 років тому. До того часу ніхто не робив такої діагностики, не знаючи, як це зробити, не було і відповідної апаратури. Спочатку у Львові проводили лише дослідження на виявлення антитіл до гепатиту С, а щоб зробити розгорнутий аналіз, слід було їхати до Києва. Але не кожному хворому це було під силу. Сьогодні у Львові вже можна пройти повну діагностику. Кількість хворих зростає, тому що почали проявляти цей вірус. Але державної програми боротьби з вірусними гепатитами у нас немає, а лікування таких хворих потребує чималих коштів.

Кров на гепатит С почали перевіряти тільки з початку

90-х років, — додав к.м.н. асистент кафедри інфекційних хвороб Львівського національного медичного університету Ігор Кіселик. — Тому всі хворі, яким проводили ті чи інші медичні маніпуляції в 90-х років (переливання крові, хірургічні втручання і т.д.), входять до групи ризику і їм варто було б пройти обстеження. Офіційно реєструвати хворих на гепатит С почали лише кілька років тому. Як правило, до нас потрапляють пацієнти з хронічною формою захворювання. За останні п’ять років тільки через Львівську комунальну міську клінічну інфекційну лікарню пройшло 1414 хворих на гепатити, що заразилися через кров (В, С, комбіновані В + С), з них 112 хворих з гострою формою гепатиту С і 496 — з хронічною. У 83 пацієнтів виявлено комбінований гепатит В + С. 2008 виявлено 12 гострих гепатитів С і 106 хронічних. Якщо раніше серед захворілих переважали люди після сорока років, то зараз значно молодше пацієнти.

– Торік з 20 тисяч донорів вірус гепатитів В і С виявили у 660 осіб, — повідомив «Медправде» головний лікар Львівського обласного центру служби крові Ярослав Дяків.

Значне збільшення кількості хворих, у яких виявили гепатит С, саме тепер лікарі частково пов’язують з тим, що люди заразилися вірусом ще за часів Союзу, а він тільки зараз дав про себе знати.

Лікується той, хто має гроші

Суб’єктивний погляд

Юрій Даша, головний лікар Львівської міської інфекційної лікарні,

віце-президент Асоціації інфекціоністів України

Кількість хворих на гепатит С зростає тому, що зараз стали більше їх виявляти, хоча шляхів зараження стає менше. Зараз вся донорська кров перевіряється на наявність вірусів гепатитів В, С, чого раніше не було. Той фактор, який був, мабуть, основною причиною зараження, починає зникати. На мою думку, проблема виявлення та лікування гепатиту С переживе свій бум і тоді піде на спад. Але поки пік цього буму ще не настав, він тільки починається.

У проблемі гепатиту С, як це не сумно, є і заробітчанський фактор. Зараз лікувати гепатит С беруться лікарі різних спеціальностей приватно, відразу призначають дорогі препарати. На моє глибоке переконання, таких хворих повинні лікувати інфекціоністи, ті, хто є фахівцем у цьому напрямку. Згубно діє і недобросовісна реклама. Не так давно на одному з телеканалів побачив відверто замовну програму. Жінка розповідає, що збиралася померти ще два роки тому, тому покинула бізнес, втратила інтерес до життя. Раптом їй дільничний лікар порекомендував ліки такої-то фірми, які зробили диво, — вона повністю вилікувалася від гепатиту С.

Гепатит С — це проблема, яку повинна вирішувати держава. Може, держава повністю оплачувати діагностику та лікування соціально незахищеним верствам населення, а людям з відповідними доходами оплачувати тільки частину. Так чи інакше, але якщо не буде прийнято державної програми, то проблема буде нагнітатися.

За обставин, було б доцільно провести масове обстеження людей на вірус гепатиту С, скажімо, як це роблять з виявлення палички Коха. Тому на ранній стадії це небезпечне захворювання можна лікувати, і воно дає непогані результати. Але зробити це в Україні нереально. Гепатитом С хворіють не тільки українським, а й громадяни інших країн, в тому числі і європейських. Але там, на відміну від нас, є державні програми, згідно з якими обстежують і лікують таких хворих за рахунок держави. Медики європейських клінік стверджують, що при виявленні вірусу С на ранніх стадіях одужання можливе в 80-90%. У нас ці цифри значно скромніші. Вибратися з лещат хвороби вдається близько 50% хворих і то за умови, що вони мають гроші на лікування. Аналіз на виявлення антитіл до гепатиту В коштує 40, до гепатиту С — 50 грн. Якщо антитіла таки виявлять, то потрібно зробити розгорнуте дослідження, щоб лікарі знали, як саме лікувати. А воно обійдеться в 500-600 грн. І ці гроші слід викласти хворому з власної кишені, хоча це далеко не всі витрати. Тому для того, щоб перестрахуватися, обстежується досить мало людей. Більшість звертається до лікарів, як правило, тоді, коли хвороба вже придбала хронічну форму і допомогти в таких випадках досить складно.

У сусідній Польщі діє державна програма боротьби з гепатитом С, згідно з якою всі витрати, пов’язані з діагностикою та лікуванням, держава взяла на себе. Наші пацієнти, які мають польське коріння, виробляють відповідні документи і їдуть лікуватися до Польщі. Але таких небагато. Ті, хто має гроші, шукають порятунку в європейських клініках або лікуються у нас. А ті, хто їх не має …

Лікування тривале і дуже дороге. Є різні курси лікування, воно залежить, за словами інфекціоністів, від генотипу гепатиту С і триває в кращому випадку від 6 місяців до року, а іноді й довше. Є і різні схеми лікування — дешевше, дорожче. Якщо слідувати дорогою схемою (читай — ефективної), то в середньому в місяць хворому потрібно на ліки до 10 тис. Грн, а на рік — майже 120 тис. Грн. Дешевше схема (вітчизняні препарати) — 2 тис. Грн на місяць і 24 тис. Грн відповідно в рік. Такі гроші мають далеко не всі хворі, хоча порятунку чекають всі без винятку.

Вихід? Він, як стверджують хворі, один: в Україні лікування хворих з гепатитом С держава також повинна взяти на свої плечі. Нам потрібні центри з лікування вірусних гепатитів, державні програми, які б фінансувала держава. Враховуючи вартість діагностики та лікування й те, що профілактичного обстеження вимагає досить велика кількість жителів країни, гроші потрібні чималі. А їх, як здогадуєтеся, немає. На інше наше не дуже багата держава їх знаходить, а на лікування своїх громадян, на жаль, немає.