|
|
| Передумови |
У період з 1998г. по 2001г. Коктиш І.Г. керував доля групою "Млечный Путь". У 2000 році в програмі Білоруського Телебачення "Аколада" був показаний перший відеокліп цієї групи під назвою "Всё так надоело". У таких ЗМІ як Музыкальная газета", "Интекс", "Шаг", "Ляховичский вестник" та ін. були опубліковані інтерв'ю. Їх пісні відображали духовний стан молоді. Вони проводили концерти в містах Білорусі, брали участь у фестивалях, у тому числі і "Слов'янський базар".
12 серпня 2000г. Коктиш І.Г. організував Молодіжну гуманітарну асоціацію імені Іоана Боско в м. Барановичі (МГА), яка входила до складу "Молодіжної Гуманітарної асоціації ім. Іоана Боско" Республіки Білорусь під керівництвом ксьондза Мінської парафії Ігоря Лашука. До складу організації в м. Барановичі, девізом якої була фраза "Витягнемо молодь з підвалів!", входило більше 200 чоловік.
Окрім його творчої і суспільної діяльності, Ігор проходив навчання в Білоруському комерційному інституті управління Барановицької філії на факультеті правознавства.
Молодіжна організація об'єднувала громадян з метою духовно-етичного виховання, соціального захисту молоді і надання підтримки молодіжним ініціативам. Ними організовувалися різні масові заходи і акції з метою пропаганди здорового способу життя і т.п. Вони зіткнулися з протидією державних структур. На концертах, презентаціях і інших масових заходах працівники міліції, на початку їм забороняли демонструвати історичні білоруські символи (біло-червоно-білі прапори), скандувати патріотичні лозунги і т.п.
Хоча Ігорю Коктишу, як відповідальній особі, важко було проконтролювати дії багаточисельних учасників і глядачів. Пізніше Ігорю просто почали забороняти під різними приводами проведення заходів. Відеокліп групи "Млечный путь" заборонили до показу на телебаченні. Після рішення зареєструвати організацію офіційно, де Коктиша І.Г. вибрали головою, вони дістали необгрунтовані відмови від відповідних органів влади.
Одного дня до Котиша І.Г. додому приїхав начальник кримінального розшуку підполковник Савостюк і заявив, що за групою "Млечный Путь" і за Ігорем особисто вже ведеться спостереження. І якщо він не припинить свою суспільну діяльність, то вони знайдуть, як його посадити. Це була одна з багаточисельних погроз, але вже у відкритій формі.
Діяльність Коктиш не припиняв і в 2000 році на неофіційному з'їзді висунув ідею створити в Білорусі молодіжну організацію "Неформальний Молодіжний Рух", тобто незалежну від діючого режиму, структуру, що об'єднуює вже величезну кількість людей. Дана ідея була підтримана лідерами 15 організацій з різних регіонів Білорусі. Можливо, саме те, що Ігорю Коктишу вдалося об'єднати однією ідеєю таку кількість молоді і послужило поштовхом до дій внутрішніх органів, і до процесу офіційного об'єднання справа дійти не встигла по причинам, що описані нижче.
|
|
| Хронологія кримінальної справи |
22.01.2001 - слідча група, до складу якої входив підполковник Савостюк, що раніше загрожував Коктишу, сфальсифікувала кримінальну справу. Коктиша жорстоко катували: били, забирали ліки від астми, кидали роздягненим в камеру, де було 25 градусів морозу і тому подібне.
7.12.2001 - судова колегія Брестського обласного суду визнала Коктиша невинним через недоведеність участі в скоєнні злочину.
1.02.2002 - судова колегія Верховного Суду Республіки Білорусь визначила залишити вирок Брестського обласного суду в силі, після чого Ігор Коктиш виїхав до України з метою оздоровлення, познайомився з громадянкою Ураїни Іриною Тютюнник, з якою пізніше одружився.
11.04.2002 - заступник Генерального прокурора Республіки Білорусь вніс протест "в порядку нагляду", після чого вирок був скасований, а справу передали на новий судовий розгляд. Коктиш вирішив не повертатися по причині недовіри білоруським судам, результат яких в даном випадку вирішує дзвінок певного високопоставленого чиновника.
25.06.2007 - Ігоря узяли під арешт співробітники української міліції. При затриманні використовували вогнепальну зброю і застосовували фізичну силу, через що Коктиш отримав травму нирки.
27.06.2007 - постановою Балаклавського районного суду м. Севастополя Коктиш І.Г. арештований строком на 40 діб з метою вирішення питання про його екстрадицію в Республіку Білорусь.
19.07.07 - Старший прокурор відділу міжнародно-правового управління Генпрокуратури України Б.Н.Ніщенко попросив старшого помічника прокурора м. Севастополя вжити заходи для взяття під варту Ігоря Коктиша безстроково.
03.08.2007 - постановою Балаклавського районного суду м. Севастополя продовжений термін арешту Коктиш І.Г. на необмежений термін для забезпечення його екстрадиції в Республіку Білорусь. Термін арешту судом не визначений.
10.10.2007 - Європейський суд з прав людини заборонив проводити екстрадицію Коктиша в Республіку Білорусь. Це сталося завдяки адвокатам Олександру Лісовому і Аркадію Бущенко.
|
|
|
| Підтримка |
|
За час перебування Ігоря Коктиша в СІЗО на його підтримку було висунуто 1260 голосів. Всі залишені Вами думки можна прочитати тут.
|
|
| Гімн |
Тысячи рук поднимут свой флаг.
Только вперёд, ни шагу назад.
Скинем оковы силой единой.
С нами Господь, мы - непобедимы.
Наша земля у нас под ногами.
Мы не согласны, не будем рабами.
Только вперёд, и только свобода.
Не мы для власти, а власть для народа.
Знает история сотни примеров,
Как в тюрьмы сажали оппозиционеров.
Но только всегда итог был один.
Кто за свободу, тот непобедим.
То, что Бог дал, того не отнять.
Вот что система не может понять.
Всех не посадишь, всем рот не закроешь
И кровь невинных с рук ты не смоешь.
Ігор Коктиш
|
|
|
